Перед виборами у США високі посадовці, від яких напряму залежить обороноздатність України, відвідали Київ і Берлін. Що за цим стоїть, розбиралася Громадське.Київ.
У Берліні в понеділок, 4 листопада, генсек НАТО Марк Рютте зустрівся з канцлером ФРН Олафом Шольцем і з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайєром. Офіційно предметом переговорів мали стати питання безпеки. Сам Рютте у соцмережі Х написав: “Німеччина відіграє ключову роль у НАТО та у підтримці України”.
А у Києві того ж дня приймали міністерку закордонних справ Німеччини Анналену Бербок. Вона прибула з неоголошеним візитом і запевнила у підтримці. Також вона оголосила про розширення на 200 мільйонів євро гуманітарної допомоги та на 170 мільйонів – екстреної енергетичної допомоги. За словами Бербок, Німеччина активізує зусилля по забезпеченню України достатньою кількістю ППО та у налагодженні виробництва дронів.
Анналена Бербок запевнила, що підтримка України залишиться “міцною і непохитною”, адже це підтримка не лише нашої країни, але й Європи і кожного європейця, “і ми це дуже цінуємо”, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній пресконференції. Але, зазначив він, оголошені Бербок розширення допомоги не можуть замінити внески країн з доходів від “заморожених” російських активів. Однак ця тема продовження не отримала.
Критика з Бундестагу
Тим часом у Бундестазі опозиція атакує Шольца та Бербок за підтримку України. Група депутатів (в основному від фракції “Союз Сари Вагенкнехт”) скерувала до уряду запит щодо присутності німецьких військових в Україні. Авторів більше цікавило за яких умов, якщо військові ФРН справді є на території нашої країни, Німеччина може стати “стороною війни”.
На додачу, депутат від фракції “Союз Сари Вагенкнехт” Севім Дагделен заявив про витрачання грошей на Україну на тлі бюджетного дефіциту. Нагадаємо, раніше Бербок назвала лівофлангову партію “Союз Сари Вагенкнехт” – “подругою Путіна”.
НАТО, час і курс
У Києві Бербок запевнила у незмінній підтримці України з боку Німеччини “стільки, скільки ви потребуватимете”.
“Без України не можна уявити довгострокову безпеку Європи. Запрошення для України (до НАТО, – Громадське.Київ) має бути надане вже зараз, без зволікань, щоб позбавити Путіна ілюзій”, – наголосив Сибіга.
Але – марно. Як заявив у Берліні на спільній пресконференції з генсеком НАТО Олаф Шольц, його позиція по вступу України до Альянсу залишилася без змін. Бербок у Києві втішала: скоротити шлях ми не можемо, але “з курсу не зіб’ємося”.
На уточнююче запитання щодо членства Анналена Бербок запевнила, що майбутнє України полягає і в ЄС, і в НАТО. В Україні вважають слова недостатніми.
“Дуже важливо, щоб рішучі кроки приймалися вчасно, – моментально наголосив Андрій Сибіга, – щоб ці позиції конвертувалися у конкретні рішення. Йдеться про зняття заборони на “далекобійку” і збиття російських ракет і дронів над територією України засобами ППО країн НАТО”.
Нова “пісочниця” в Альянсі
Дипломатичний такт не зміг приховати роздратування офіційного Києва. “Якщо хтось буде нам говорити, що ми не можемо отримати запрошення до НАТО через рівень корупції в Україні – це пошук причин для того, щоб цього не робити”, – заявив глава Офісу президента Андрій Єрмак в ефірі телемарафону.
Але НАТО, схоже, на порозі трансформації. Глава Європарламенту Роберта Мецола наголосила на необхідності створення Європою власної організації безпеки на додачу до НАТО, і назвала її “Союз безпеки й оборони”. Рефреном до цієї дискусії пролунали заяви Олафа Шольца з Берліна: НАТО має бути таким сильним, щоб нікому і в голову не прийшло нападати. За його словами, під час перемовин із Марком Рютте дійшли згоди про посилення оборони ЄС.
З точки зору Рютте, посилення має вилитися у більші відрахування країн-членів, зокрема – Німечини, на оборону. Із цим можуть виникнути проблеми.
Шторми за спинами
Марк Рютте прибув до Берліна у драматичний для Олафа Шольца момент – його коаліція на межі розпаду. Очікується, що 6 листопада буде засідати коаліційна комісія з представників партій, котрі входять до чинної парламентської більшості. Приводом став скандал – у ЗМІ опублікували пропозиції міністра фінансів по подоланню економічної кризи, серед яких часткове згортання “зеленого курсу” в енергетиці, скорочення соціальних виплат і зниження податків для фірм і заможних німців. Це розлютило “зелених”, адже їхній міністр економіки раніше подав проєкт екололічного та економічного оздоровлення країни.
У DW порівнюють цю кризу з аналогічною 1982 року, коли граф Отто фон Ламсдорф, тодішній міністр економіки, теж подав свій антикризовий план, основні пункти якого схожі з пропозиціями чинного міністра фінансів. Тоді ліберали вийшли і з уряду, і з коаліції, увійшли у нову більшість і обрали новим прем’єром Гельмута Коля. Аналогія посилюється, адже і нині є кому підхопити владу – у канцлери рветься лідер ХДС Фрідріх Мерц.
Єдиним чинником порятунку “світлофорної” коаліції Шольца є загроза військових дій з боку РФ в альянсі з КНДР. Про неї прямо заявив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель і польський президент Дональд Туск.
Перед ким розшаркувався Путін?
Ніби на доказ, Путін у Москві 4 листопада провів зустріч із міністеркою закордонних справ КНДР Цой Сон Хі.
Та перебуває у Росії з минулого тижня, за офіційними даними, зустрічі з Путіним не планувалося. Але протягом цих днів, певно, сталося щось таке, завдяки чому перемовини відбулися. Хоча вони мали більше символічний характер, світ облетіла картинка: Путін і Цой Сон Хі. Це стало непрямим доказом військової співпраці РФ і КНДР і яскравою ілюстрацією зближення двох держав.
Грошима по агресорах
У Німеччині ж висувають гіпотези щодо розвитку подій після виборів у США. Депутат Бундестагу Роберт Реттген вважає, що у разі домовленості Трампа з Путіним Європа може пожертвувати безпекою України, але це стане ударом по безпеці самого ЄС.
Натомість Рютте й Шольц обговорили більше фінансове питання: Німеччина готова відраховувати більше, але з умовою інвестування у європейську безпеку.
Чи входить до цих планів Україна? Андрій Сибіга на спільній пресконференції з Анналеною Бербок у Києві навів такі дані: станом на 31 серпня 2024 року від США з початку війни надійшло допомоги на 56,8 мільярдів євро, від ЄС – на 54,61 мільярди євро. “Допомога від наших європейських партнерів також надзвичайно вагома і ми за це їм вдячні” ,- підкреслив він, маючи на увазі можливе скорочення підтримки від США після 5 листопада.
Відрахування на оборону України, як і на НАТО, є вирішальними для зміцнення “нашої колективної безпеки”, наголосив Рютте у Берліні.