5 людей у лікарні, понад пів сотні – у поліцейському відділку. Так завершився футбольний матч у Амстердамі.
Мало хто передбачав, що спортивна подія матиме такий соціальний, а згодом – і политичний резонанс. Амстердамський “Аякс” виграв із розгромним рахунком “5:0” в ізраїльського Маккабі, і це розлютило його фанатів. Після матчу ізраїльтяни (багато хто приїхав з Ізраїлю) зібралися у центрі міста й почали зривати палестинські прапори, деякі вголос критикувати арабів. За іншими даними, їх спровокували.
Поліція втрутилася і взяла ізраїльтян під охорону, доправила до готелю. Не виключено, що така мітингова активність гостей з Ізраїлю обурила і місцевих: ті збиралися до, під час і після матчу у групи й вигукували різні гасла. В Амстердамі неподалік стадіону провели пропалестинську демонстрацію. Зрештою, численні сутички і бійки, навіть на стадіоні, а не лише на вулицях міста, жорстке втручання поліції мали резонанс, – прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу відправив за своїми співгромадянами два військові літаки, але після перемовин із владою Нідерландів замінив їх на комерційні.
Попри заборону
Мер Амстердама Феміке Хальсема заборонила будь-які масові заходи, оскільки передбачала можливість зіткнень. Але це не спрацювало – сутички і бійки були масштабними, у різних частинах міста, кадри зіткнень миттєво розлетілися по соцмережах і світових ЗМІ.
“Глибоко стурбовані”
У самому місті вважають, що кризу спровокували ізраїльські вболівальники, котрі, за даними Al Jazeera, спочатку вивісили свої прапори, а потім зірвали палестинські. На думку члена міської ради Язі Вельдхьойзена, одностороння заборона мера Амстердама лише на пропалестинські мітинги спрацювала не на стримування, а на провокування конфлікту.
Центральна влада Нідерландів, однак, продовжила курс мерії Амстердама: прем’єр Нідерландів Дік Схооф висловив “глибоку стурбованість” і назвав напади на ізраїльських болільників “антисемітськими” й “абсолютно неприйнятними”. Він також запевнив свого ізраїльського колегу Беньяміна Нетаньягу у жорсткій протидії будь-яким проявам антисемітизму. У більш різких виразах засудив дії нідерландських фанатів Союз європейських футбольних асоціацій. Ізраїль, про всяк випадок, заборонив своїм військовим відвідувати Нідерланди.
Зі свого боку МЗС Палестини засудило тих, хто засуджує антиарабські скандування ізраїльтян і напади на палестинські прапори в Амстердамі, і закликало уряд Нідерландів “захистити палестинців і арабів у країні”.
Відгомін у Будапешті
Численні сутички в Амстердамі збіглися у часі із завершенням у Будапешті неформального саміту європейської спільноти. За словами прем’єра Ірландії Саймона Гарріса, на саміті обговорювали кризу на Близькому Сході. З огляду на перемогу Дональда Трампа на президентських виборах у США, офіційний Вашингтон, можливо, відштовхуватиметься від Авраамівських угод (2020-2021 років), котрі Трамп вважав своїм значним досягненням.
Нагадаємо, тоді шість арабських країн визнали Ізраїль як державу (ОАЕ, Бахрейн, Марокко, Судан, Єгипет, Йорданія). Гарріс припускає, що переможець перегонів-2024 повернеться до цих угод у розв’язанні кризи на Близькому Сході, а це передбачає, на його думку, визнання Палестини державою.
Арабо-ізраїльський конфлікт був однією з ключових тем у Будапешті, бо Ірландія та Іспанія закликали призупинити Угоду про Асоціацію “ЄС – Ізраїль” через заборону останнім БАПОР ООН (Близькосхідна агенція ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт), оскільки, на їхню думку, це “порушує права людини”.
Зі свого боку, ізрїальська влада стверджує, що БАПОР співробітничає з палестинськими терористами. Більш ніж 450 із них (у тому числі, члени ХАМАС) офіційно працевлаштовані у БАПОР. Однак Агенція ООН ці звинувачення відкинула.
На саміті вирішили остаточно визначитися із цим 18 листопада 2024 року на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС. Бійки в Амстердамі додали емоційних нюансів до напруженості у відносинах між Євросоюзом та Ізраїлем. Агенція ЄС з основних прав улітку 2024 року звертала увагу на сплеск антисемітських настроїв. А спецпредставниця США з питань антисемітизму заявила, що в Амстердамі був справжній “єврейський погром”. Такої ж думки дотримується і нове керівництво МЗС Ізраїлю.
Готуватися чи ні
Ще один футбольний матч команда Ізраїлю гратиме у Франції наступного тижня. За неофіційними даними, на підсумковій вечері обговорювалися ідеї скасувати змагання. “Франція не відступить, – вже офіційно запевнив міністр внутрішніх справ Брюно Ретайо. – Це було б зреченням від влади під тиском погроз насилля й антисемітизму”. Посадовець пообіцяв дієві заходи безпеки.
А от турки вирішили не ризикувати: матч “Макrабі” з “Бешікташ”, запланований на кінець листопада, відбудеться у “нейтральному місці”, котре ще треба знайти.
Тест на толерантність
Схоже, Європу тестують на антисемітизм. Навесні і влітку 2024 року хвиля пропалестинських мітингів і сутичок прокотилася по університетських містечках США і була настільки масштабною, що американцям довелося залучати військових для приборкання особливо активних прибвчників Палестини. Аналогічні мітинги в ЄС можуть суттєво підірвати безпеку регіону.
Тому в Європі вже почали діяти. У четвер, 7 листопада, німецький Бундестаг схвалив резолюцію, згідно з якою забороняється фінансування будь-яких структур, котрі розповсюджують антисемітизм, ставлять під сумнів право Ізраїлю на існування та закликають до його бойкоту. Якщо незгоду висловлюють учні та студенти, їм загрожує покарання у вигляді відлучення від навчального процесу. У Німеччині представники міжнародної організації Amnesty International Джулія Дачроу вважає, що резолюція у такому вигляді може призвести до серйозних порушень прав людини і правової невизначеності. У соцмережах користувачі більш відверті – засудження порушень прав людини Ізраїлем може бути інтерпретовано як порушення.
А пристрасті по антисемітизму мали відгомін у США: на території Чиказького університету невідомі у масках напали на студентів, котрі мітингували на підтримку Ізраїлю.