Листопадові протести свідчать про наближення краху російської політики на Кавказі. Як мінімум, дії Кремля там зараз не є ефективними. Але росіяни намагаються застосувати нові сценарії. У подробицях розбиралася Громадське.Київ.
18 листопада 2024 року Рада ЄС у закордонних справах розглянула питання Грузії, де наростає інтенсивність масових протестів. Грузинська опозиція звернулася до ЄС з офіційним листом. Опозиціонери жадають щоби Європа осудила те, як пройшли перегони, прагнуть розслідування втручання у вибори і недопущення припинення євроінтеграції.
Громадян обурили офіційні результати: проросійська партія “Грузинська мрія” отримала понад 53% голосів і парламентську більшість – 89 мандатів. Протестувальники навіть облили голову ЦВК чорною фарбою. Масові акції не вщухають.
Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель перед засіданням Ради ЄС у закордонних справах пригрозив, що 100 мільйонів євро, котрі до того отримував уряд Грузії, будуть передані неурядовим організаціям.
Натомість прем’єр Іраклій Кобахідзе заявив: діяльність опозиційних партій так радикалізується, що може загрожувати інтересам держави. Тому лист до ЄС назвав “посланням Серго Орджонікідзе”. І запропонував сформувати новий уряд і провести перше засідання парламенту 25 листопада, а також посередництво у мирних переговорах між Вірменією та Азербайджаном. Тим часом, 19 листопада грузинські силовики розігнали протестувальників і знесли наметове містечко біля Тбіліського університету, яке там розташувалося напередодні.
А президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила про солідарність із абхазькою опозицією, котра також протестує.
Щоб до рук не прилипали
В Абхазії локальні акції протесту стали масовими. Опозиція захопила урядові будівлі і вимагала скасування інвестиційного договору з Росією, а також відставки президента Аслана Бжанії.
До 18 листопада Бжанія ховався у рідному селі Ташик, де провів Раду нацбезпеки та зустріч з місцевими мешканцями, а згодом – із силовиками, котрі досі не втручалися у перебіг протестів. 19 листопада За підсумками переговорів з опозицією Аслан Бжанія таки подав у відставку, але за попередньої умови виходу протестувальників з урядових будівель. На час написання статті засідання парламенту, де мала б бути розглянута його заява, перенесене на пізніший час. Якщо угода вступить у дію, то влада тимчасово перейде до віцепрезидента Бадрі Гунби і колишнього віцепрем’єра і спікера парламенту Валерія Бганби – до дострокових президентських виборів.
Приводом для збурень став інвестиційний договір невизнаної республіки Абхазія із Росією, згідно з яким інвестори могли відчужувати у власність те, у що вкладають кошти. Абхазьку опозицію занепокоїли порти, котрі могли перейти під контроль Кремля. Однак про розрив відносин із Росією не йдеться, лише про корисливі інтереси Бжанії, запевняє лідер опозиції Адгур Ардзінба. за його даними, Бжанія дезінформує РФ про можливі напади опозиції на російських прикордонників.
Речник Путіна Дмитро Пєсков 18 листопада заявив, шо Кремль виступає за якнайшвидшу нормалізацію ситуації “у конституційному руслі”.
“Ми її втрачаємо!”
Делікатності ситуації в Абхазії додає той факт, що невизнану світовою спільнотою державу у 2008 року визнала РФ. До того вона була частиною Грузії, а відкололася внаслідок російської війни. Багато в чому це аналог так званих “ЛДНР” на території України, а також АР Крим. Звісною Абхазія як невизнана держава орієнтується на тих, то її визнає. У даному випадку – на Росію. Але РФ досі не торпедувала економічні угоди такого рівня. В українських експертних колах вважають, що справжня мета Кремля нині це повний контроль портів Абхазії у Чорному морі, що дозволить обходити санкції Заходу. Ще один мотив інтриги навколо інвестиційної угоди геополітичний. Формалізувати відносини з різними державами схильний Китай. С Цзіньпін надзвичайно прискіпливий до угод і до статусу самих держав, оскільки у нього є проблема у вигляді Тайваню. Водночас його цікавить Кавказ, куди непогано було б, з огляду на можливу торгову війну зі США за Дональда Трампа, завести китайські компанії. Але для цього потрібна стабільна влада і бодай передбачуваний контроль, чого Росія, вочевидь, забезпечити не здатна.
Якщо брати Грузію, для перемоги “Грузинської мрії” потрібно було вкласти багато грошей і провести складні неофіційні консультації з місцевим олігархом і почесним головою правлячої політсили Бідзіною Іванішвілі. Але це не дало результату, вибори є сумнівними і можна очікувати на гальмування євроінтеграції. У випадку з Абхазією, де обидві сторони конфлікту наголошують на проросійській орієнтації, Бжанія скористався досвідом білоруського політика Олександра Лукашенка: спочатку виграв час і заручився підтримкою Москви. Принаймні, російські пропагандисти наголосили на новині: Путін запросив президента Абхазії на святкування “Дня перемоги” наступного року. Документ опублікувала пресслужба Бжанії з натяком на те, за кого Кремль.
Дурні гроші та й наміри ворожі
У Грузію ж ЄС направляє технічну місію Європейської служби зовнішніх зв’язків і Єврокомісії. Доля 100 мільйонів євро, вірогідно, вирішиться за підсумками роботи цієї місії. Можливо, буде взято до уваги і позицію спецпредставника ЄС на Південному Кавказі про розширення мандату якого говорили міністри закордонних справ Євросоюзу на засіданні у понеділок, 18 листопада.
Навряд чи проміжний підсумок для Росії можна назвати вдалим. Причому це системно на пострадянському просторі, де Кремль намагається просувати свої інтереси. Наочним прикладом є Молдова, вибори і референдум у якій стали ще одним доказом провалу тактики Путіна.
Це відбувається через прагнення Кремля жорстко домінувати у країнах, що може мати наслідком шкоду інтересам цих країн. Як розповіла Громадське.Київ керівниця напрямку політичного фінансування Руху ЧЕСНО Вікторія Максимова, у Молдові росіяни втручалися у вибори, організовуючи транспорт як із території Придністровʼя, так і з Росії, масово підкуповували виборців через Telegram-канали та провели масштабну дезінформаційну кампанію.
“Проте до діаспори російські гроші так і не змогли дістатися повною мірою, тому ми бачимо такі результати на референдумі та у другому турі виборів, – наголосила вона – Невеликий розрив у результатах створює простір для російських маніпуляцій. Наприклад, про порушення при підрахунку голосів чи про невизнання вже самих результатів. Проте перемога проєвропейських сил однозначна”.
На думку Вікторії Максимової, поразка російських сил на руку Україні, оскільки країна-сусідка не перетвориться на російського сателіта і залишиться нашою союзницею.
Таким чином, Росії не вдається перетворити інвестовані у політичні проєкти кошти у реальний політичний вплив. І якщо навіть у межах Союзної держави Білорусь знаходить шляхи до ЄС і навіть до Китаю, то навряд чи Путін зможе забезпечити буферні зони навколо РФ у вигляді підконтрольних держав. Як би не розвивалася ситуація в Абхазії чи у Грузії, Абхазія свідчення недолугості і недалекоглядності, Грузія і Молдова тим паче. Цікаво, що до Абхазії раптом навідався так званий “Герой “ДНР” Ахра Авідзба, щоб попередити “недобрі речі”, тому стоїть “серед народу”.
Кремлівські “смотрящі” – потрібна заміна
Росія грає на своїх співвітчизниках і на грузинах, розповів ексзаступник міністрів юстиції України і Грузії Гія Гецадзе. “РФ періодично змінює своїх ставлеників в Абхазії. Можливо одна з веж Кремля хоче поставити замість Бжанії когось із клану Ардзінба”, – припустив він.
За словами Гецадзе, росіяни нині не дотують Абхазію так, як раніше, тому виникла ідея знайти інвесторів і продати їм території. Але “це не вийде, адже в Абхазії є свої власники і я б не радив комусь щось купувати. Що менше грошей, то більше суперечок за них між кланами”, – пояснив Гія Гецадзе. Він припустив, що за ротації у керівництві Абхазії Бжанія може втекти до Мокви.
Аналогічна ситуація у Грузії. За його словами, “Грузинська мрія” матиме сумнівну легітимність, разом із парламентом, скликати який повинен президент, за Конституцією, а не прем’єр. “Думаю, сам грузинський народ буде замовляти грузинським лідерам, як себе вести. Чомусь я переконаний, що до 26 листопада виходитимуть дедалі більше людей і, можливо, 24-25 листопада зберуться під парламентом, щоб не впускати туди нелегітимних людей. Буде демонтаж нелегітимної влади. Ситуація зовсім інша, ніж у 2008 році”, – прогнозує він.
Джерело: https://gazeta.ua/articles/politics/_taktika-kremlya-na-kavkazi-zabuksuvala/1199862