Знайомтеся, є такий собі на Волині Олександр Хвещук, який під час повномасштабної війни з росією, союзницею якої є білорусь, продовжує свій незаконний бізнес, збагачуючи не тільки себе і своїх спільників, а й ворогів українського народу, кошти яких у вигляді податків ідуть на фінансування армії вбивць і мародерів, окупаційної орди російської федерації.
Свою діяльність він розпочав давно – ще в 2010 році возив цигарки через кордон. Займався дрібними справами, аж поки його в митному пункті пропуску «Мокрани» не затримало білоруське КДБ. Пізніше сам Хвещук вихвалявся друзям, що його відпустили в обмін на домовленість про співпрацю з білоруськими правоохоронцями.
Також його неодноразово затримували в «Доманове» українські правоохоронці, але й в цих випадках він зумів уникнути покарання і з часом, обрісши зв’язками почав розширяти свою «підпільну імперію». До цигарок та дрібних товарів широкого вжитку додалися автомобілі, а Хвещука почали помічати не лише на білоруському кордоні, а й митних пунктах пропуску «Ягодин» та «Устилуг».
АВТОМОБІЛЬНИЙ БІЗНЕС
З появою теми «євроблях» в неї активно включився і герой цієї статті. Нагадаємо, що в 2017 році непрозоре ввезення до України автомобілів на європейських номерах стало джерелом доходу для цілого прошарку нечистих на руку бізнесменів. Серед них опинився і Олександр Хвещук.
Проте він схему «вдосконалив». Адже, завезену з Польщі «євробляху» потрібно було раніше чи пізніше розмитнити та заплатити передбачені законом податки та мита. Але з часом «бариги» вигадали цікавішу схему.
Автомобіль з території Євросоюзу в режимі транзиту заїжджає в Україну, наприклад, через пункт пропуску «Ягодин». У такому статусі має право перебувати в країні максимум 10 днів. За цей час авто їде на інший пункт пропуску, наприклад, «Доманове», вже на кордоні з Білоруссю. І тут починаються цікаві речі.
Авто виїжджає з України, однак не в’їжджає в білорусь. На нейтральній території в автомобіль сідає громадянин Білорусі, який має довіреність від власника авто. Він заїжджає в Україну, виходить з авто і невдовзі, іноді пішки, повертається до Білорусі. Автомобіль залишається у користувача-українця, який також отримує довіреність від власника. Таким чином ним можна було користуватися рік.
І саме Хвещук став одним з координаторів цієї схеми на кордоні з білорусією. У цій справі йому знадобилися зв’язки з правоохоронцями держави лукашенка.
І ТУТ НАСТАЛО 24 ЛЮТОГО
На відміну від мільйонів українців 24 лютого Олександра Хвещука не було в лавах добровольців та в чергах до військкоматів. Він, користаючись зв’язками, зі значною сумою готівки виїхав за кордон, де й пересидів найгарячіші місяці повномасштабного вторгнення росії.
Коли ж стало зрозуміло, що на Волинь нападу не буде, то повернувся в рідний край. На початках намагався стати «волонтером», але з такою репутацією, як у Хвещука, це було неможливим. Тож він повернувся до старого – контрабанди і іграми з владою.
Коротко про друге. Хвещука та його людей неодноразово помічали за розмовами, в яких всіляко критикувалася місцева влада, зокрема, й за підготовку до нападу з боку росії. І це було дивно чути від людей, які у вирішальний момент не взяли зброю до рук, а зачаїлися. Та й якогось військового досвіду не мають від слова «взагалі».
А от щодо контрабанди, то важко адекватними словом оцінити цю діяльність Хвещука. Адже білоруси є «рабами» росії і допомагають цій державі вбивати українців, руйнувати наші домівки та нищити інфраструктуру. Тому питання про співпрацю і спільні справи з ними для нормальних людей навіть не стоїть. Наскільки ж треба бути аморальною людиною, щоб торгувати з цими нелюдами в наші дні.
ПОЛІТИЧНЕ ЛОБІ
Нам вдалося знайти лише одну сторінку Хвещука в соцмережах – це акаунт у Facebook.
Він малоактивний і переважно фігурує в дописах інших людей. Так, його часто позначає Максим Якіменко, який сьогодні є заступником голови Громадської ради при міському голові Ковеля.
Йдеться про декілька дописів на волонтерську тему і інформацію критичного характеру про представників чинної влади, зокрема, й щодо відключень світла під час масових обстрілів енергетичної інфраструктури України росіянами.
А ще Хвещук фігурує в дописах колишнього голови Ратнівської РДА та нинішнього заступника начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на Волині Андрія Харламповича.
Цей чоловік будував політичну кар’єру з 2011 року. Після Революції Гідності пристав до лав Партії Петра Порошенка і очолив РДА.
За цей час набув необхідні зв’язки в регіоні, аби навіть після програшу Порошенка залишитися на високій посаді, але в іншій державній структурі.
Загалом співпраця з контрабандистами для волинських політиків не новина. Не всі політики це афішують, але заперечувати не можуть, адже живуть з цими людьми на одних вулицях або в одних селах/містах.
Проте дивним виглядає підтримання контактів під час війни з росією з людиною, яка допомагає заробляти на нелегальних товарах нашим ворогам – білорусам.
А ХТО Ж СПІЛЬНИКИ
Спільники у Хвещука – «свої» хлопці, переважно з Заболоттівської громади Ковельського району. Вони виконують роботу по перенесенню товару через кордон і вони ж займаються його реалізацією.
Одного з них в червні 2022 року затримали правоохоронці під час переходу кордону з цигарками. Пізніше виявили двох його помічників.
З неофіційних джерел відомо, що ці двоє змусили третього, якого звати Назар Глущук, залишитися на місці, аби затримати прикордонників. Однак це не допомогло. Пізніше затримали і їх.
До речі, Глущука свого часу в цій справі викликали на допит як свідка і здавалося ніби справа може рушити до якогось реального покарання цим нахабам, але все зупинилося. Підозріло те, що у Хвещука і компанії скоріш за все є серйозні покровителі у службі.
Основні контрабандні «струмки» групи Хвещука йдуть через село Гута. Саме тут і в селах Тур, Заліси, селищі Заболоття розташовані точки реалізації контрабандної продукції з ворожої нам білорусі.
Чому їх досі не впіймали правоохоронці, а вказані особи з групи Хвещука не сидять у в’язниці – це запитання в першу чергу до місцевих силовиків, адже вони знають всю ситуацію, але чомусь «закривають очі» на неї.
Також відомо про таких спільників:
Житель Заболоттівської громади Володимир Шевченко;
Житель Заболоттівської громади Маским (прізвище невідоме);
Глущук Назар;
Віталій Ганін;
«Шевчик»;
Владислав Головчик.
СЛІДИ В РЕЄСТРАХ
Попри суперечливу репутацію Хвещука та його групи інформації в реєстрах про них дуже мало. Особливо коли йдеться про суди. Ймовірно, її могли видалити під час масових таємних чисток Реєстру в 2019 році та в 2022 році.
Так само мало інформації і про його спільників.
Найбільше в інтернеті присутній Владислав Головчик. Він зареєстрований як ФОП у селі Тур Заболоттівської громади і надає послуги вантажного перевезення.
https://youcontrol.com.ua/catalog/fop_details/32491481/
https://www.facebook.com/profile.php?id=100017374123875
Цікаво також, що Головчик в телефоні своїх друзів і знайомих записаний доволі по різному. А в одного з контактів взагалі вказаний як: «Старший групи».
ГІЄНИ СТАНУТЬ ПАТРІОТАМИ?
Від 24 лютого українська влада послідовно закриває будь-яку економічну діяльність пов’язану з росією та білорусією, конфіскують активи цих держав та їхніх громадян, ведеться робота над націоналізацією їхнього майна.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував на нагальності таких дій, адже не можна «живити» економіку ворога під час війни. Наприклад, глава держави своїми указами заборонив співпрацю окремих областей України з росією та білорусією.
А 15 березня 2022 року він підписав закон про кримінальну відповідальність за співпрацю з ворогом (колабораціонізм). Так, за співпрацю з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією, озброєними чи воєнізованими формуваннями у військовій, політичній, інформаційній, адміністративній, господарській чи трудовій сферах обмежено доступ до занять державних посад, а також посад в органах місцевого самоврядування терміном на 15 років.
Чи підпадає під цей закон Хвещук і його група – питання риторичне.