Чотири опозиційні партії Грузії здобули першу перемогу після низки вуличних протестів відразу після виборів. Це удача чи ефективність нового підходу, – досліджувала Громадське.Київ.
У вівторок, 5 листопада, стало відомо про рішення Окружого суду Грузії щодо скасування результатів голосування на 30 дільницях. Причина – порушення таємниці волевиявлення. Зокрема, досудова перевірка показала, що на зворотному боці бюлетеня були відмітки маркером проти певної партії. Відтак кожен перехожий повз рахувальну машину міг точно дізнатися, за кого віддав голос той чи інший виборець.
Це прецедент для правової системи Грузії, тому шанси на те, що ЦВК країни оскаржить рішення суду, мінімальні. Але опозиція не задоволена. Як стверджують в Асоціації молодих юристів Грузії, насправді порушення, котрі могли викривити результати голосувань, зафіксовані більш ніж на 2 тисячах виборчих дільниць, однак переважна більшість судів (зокрема, столичний та в інших містах) не взяли позови і скарги до роботи.
Нарада і три складові
Схоже, грузинська опозиція розробила план подальших дій і презентувала його на мітингу у понеділок, 4 листопада. За словами члена партії “Сильна Грузія” Левана Цуцкірідзе, передбачається активно діяти за двома напрямками:
показувати, пояснювати, доводити маніпуляції, фальсифікації та інші викривлення, а також роль РФ у цьому,
закликати демократичний світ не визнавати результати цих виборів.
Причому важливим залишаються вуличні протести, котрі, зазначив Цуцкірідзе, мають бути всюди по країні, а не лише у Тбілісі на одній вулиці. Вони наочно демонструють протистояння й активність громадянського суспільства. Активізувати громадянський рух прибула до Грузії всесвітньо відома екологиня Грета Тунберг.
“Влаштували істерику”
На стратегічні маневри опозиції звернули увагу у чинній владі Грузії. Голова парламенту Шалва Папуашвілі розкритикував опонентів за “істерику через порушення таємниці голосування”. Папуашвілі нагадав, що голоси рахувалися за допомогою електронних пристроїв шість виборів підряд “і претензій не було”. Він зазначив, що в опозиції просто немає інших аргументів, тому і вхопилася за таємницю голосування.
Однак західний соціологічний інститут Edison Research звертає увагу на розрив у 13% між офіційними результатами і даними екзитполів. За підрахунками експертів інституту, правляча “Грузинська мрія” мала б отримати 40,9%, опозиційні партії загалом 51,9%.
Хто з ким і проти кого
Реакція Папуашвілі видається нервовою, хоча Росія мало не кожного дня підтримує “Грузинську мрію”. Міністр закордонних справ країни-агресорки Сергій Лавров в інтерв’ю РІА “Новости” 5 листопада звинуватив США у “відвертій брехні” у заявах про втручання РФ у парламентські вибори в Грузії. На його думку, США та ЄС штучно намагаються представити виборчий процес як вибір між Росією і Заходом.
Цікаво, що тільки 5 листопада прем’єра Іраклія Кобахідзе привітав президент Ірану Масуд Пезешкіан. А Держдеп США заявив про чітку підтримку євро- та атлантичної інтеграції Грузії, причому натякнув на “додаткові заходи”, з якими, якщо виникне потреба, зволікати не стане. Натомість “пряник” від РФ виглядає як “нормалізація відносин між двома країнами” (з 2008 року Грузія та Росія розірвали дипвідносини).
На даний момент, Кобахідзе і “ГМ” привітали Китай, Туреччина, Азербайджан, Угорщина (але не від ЄС). Швеція і Канада анонсували перегляд відносин із Грузією.
Загроза для України
Грузинська опозиція націлена на результат, для цього їй потрібно “підняти маси”. Але “Грузинська мрія” продовжує залякувати війною в Україні, щоб обмежити цей ресурс. Натомість у Росії є своя мета, котра безпосередньо стосується нашої країни, вважає член політради “Єдиного національного руху Грузії” Дмитро Шашкін. За його словами, у Кремля є інтерес у контролі над трьома ключовими портами Грузії: Батумі, Поті, Лазика. Якщо це Путіну вдасться, він отримає широкий сухопутний коридор до Європи і зможе перекидати великі обсяги ресурсів, у тому числі, на війну в Україні. А також – обходити санкції.
Глухий кут
На даний момент, ситуація нагадує глухий кут. Захід стежитиме за розвитком подій у Грузії, це стримуватиме “Грузинську мрію” від різких рухів. Водночас опозиція може загрузнути у судах і втратити час, а силові акції навряд чи матимуть підтримку на кшталт “Революції троянд”. Проте і у Кобахідзе з Іванішвілі не так все чудово, як вони малюють.
По-перше, у правлячої партії немає парламентської більшості. Відтак оголосити імпічмент президентці Саломе Зурабішвілі “Грузинська мрія” на даний момент нездатна.
По-друге, репутаційно втратили і влада, і опозиція. У відповідь на звинувачення у порушенні таємниці голосування виконавчий секретар “ГМ” Мамука Мдінарадзе озвучив нібито наявність фактів про викрадення голосів “Національним рухом” на свою користь у “Грузинської мрії”. За його словами, є 81 факт, а опозиція не співпрацює зі слідством.
По-третє, влада не збирається відкликати закон про іноагентів, а отже, відносини з ЄС поставлені на паузу. І якщо у містах Грузії виборці за євроінтеграцію, то у глибинці більше переймаються наявністю їжі на кожен день. Кобахідзе, на додачу, обіцяє нормалізацію з Євросоюзом за кілька місяців. І це може спрацювати проти опозиції.
Тож несподіваний поворот ще можливий.